Історична довідка
Межі території громади, географічне положення та історія.
Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Тульчинського району Вінницької області.
Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру –70 км.
Територія Шпиківської громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад що об’єдналися (смт. Шпиків, сіл Торків, Винокурня, Шпиківка, Кленове, Соснівка).
Територія громади межує з населеними пунктами:д,її
1) північного сходу –с.Петрашівка , с.Бортники , с.Печера Тульчинського району ;
2) північного заходу – с.Рахни Лісові , с.Юліямпіль , с.Юліямпільське Шаргородського району ;
3) півночі - Польова Слобода , с.В.Вулига Тиврівського району ;
4) сходу –с.Бортники , с.Копіївка Тульчинського району ;
5) південного заходу - с.Бортники , с.Копіївка Тульчинського району ;
6) півдня - с.Сільниця , с.Копіївка , с.Юрківка Тульчинського району ;
7) заходу - с.Юліямпіль , с.Юліямпільське Шаргородського району .
На території громади розташовані населені пункти: смт. Шпиків, сіл Торків, Винокурня, Шпиківка, Кленове, Соснівка ( далі населені пункти) .
Смт Шпиків, розміщене за 70 км від обласного центру м. Вінниця, засноване в 1507 році .
Територія населеного пункту смт. Шпиків 860,00 га , населення складає –3390 осіб.
Уперше Шпиків згадується в документах, датованих XVI століттям і пов'язане з періодом Польсько-литовської доби. Першими його власниками були шляхтичі Кішки (Кишки), один з яких продав Шпиків князям Острозьким, в подальшому Шпиків почергово належав магнатам Замойським, Конецпольським, Потоцьким. Останніми власниками Шпикова були шляхтичі Свейковські. Шпиків раніше мав значну єврейську громаду, в якій в 1900 році налічувалося 1875 осіб. Під час Прутського походу (1711) у Шпикові зупинявся російський цар Петро І, про що писав О. Пушкін в «Історії Петра».1760 р. подільським воєводою Леоном Свейковським в поселенні був побудований замок-палац.Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Шпиківської волості Брацлавського повіту Подільської губернії, мешкало 1950 осіб, налічувалось 394 дворових господарства, існували 2 православні церкви, 2 єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, 5 постоялих дворів, 3 постоялих будинки, 10 лавок, цегельний і миловарний заводи, відбувались базари через 2 тижні.
1892 існувало 586 дворових господарств, проживало 3987 мешканців.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4901 особи (2360 чоловічої статі та 2541 — жіночої), з яких 2895 — православної віри, 1875 — іудейської.
1905 року у містечку із передмістями Садки-Шпиківські існувало 726 дворових господарств, проживало 6041 мешканець, існували 2 православні церкви й 4 єврейські молитовні школи, двокласне сільське училище й церковно-приходська школа, волосне правління, міщанське правління, урядницький пункт, лікарня місцевого землевласника, цукроварний завод, цегельний завод й паровий млин, аптека, 2 аптечних склади, що два тижні по неділях відбувались ярмарки.
Село Торків, розміщене за 69,1 км від обласного центру м. Вінниця, та 13,4 км до адміністративного центру Громади, засноване в 1562 році .
Територія населеного пункту села Торків 453,9 га , населення складає –725 осіб.
Назва села походить від тюркомовних племен торків, які в 11—13 століттях захищали південні рубежі Київської Русі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Шпиківської волості Брацлавського повіту Подільської губернії мешкало 484 особи, налічувалось 86 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки й кінний млин.
1892 існувало 144 дворових господарств, проживало 753 мешканці.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 777 осіб (377 чоловічої статі та 400 — жіночої), з яких 684 — православної віри, 93 — римо-католицької.
1905 року у селі, що належало Н. П. Балашову, існувало 172 дворових господарства, проживало 475 мешканців, існувала православна церква, церковно-приходська школа й поштова станція.