Історична довідка

Межі території громади, географічне положення та історія.

 Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Тульчинського району Вінницької області.

Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру –70 км.

Територія Шпиківської громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад що об’єдналися (смт. Шпиків, сіл Торків, Винокурня, Шпиківка, Кленове, Соснівка).

 Територія громади межує  з населеними пунктами:д,її

1) північного сходу –с.Петрашівка , с.Бортники , с.Печера  Тульчинського  району ;

2) північного заходу – с.Рахни Лісові , с.Юліямпіль , с.Юліямпільське  Шаргородського району ;

3) півночі -  Польова Слобода  , с.В.Вулига  Тиврівського району ;

4) сходу –с.Бортники , с.Копіївка Тульчинського  району ;

5) південного заходу - с.Бортники , с.Копіївка Тульчинського  району ;

6) півдня -  с.Сільниця , с.Копіївка , с.Юрківка  Тульчинського району ;

7) заходу - с.Юліямпіль , с.Юліямпільське  Шаргородського району .

На території громади розташовані населені пункти: смт. Шпиків, сіл Торків, Винокурня, Шпиківка, Кленове, Соснівка ( далі населені пункти) .

Смт Шпиків, розміщене  за 70 км  від обласного центру м. Вінниця, засноване в 1507 році .

Територія  населеного пункту смт. Шпиків 860,00 га  , населення складає –3390 осіб.

Уперше Шпиків згадується в документах, датованих XVI століттям і пов'язане з періодом Польсько-литовської доби. Першими його власниками були шляхтичі Кішки (Кишки), один з яких продав Шпиків князям Острозьким, в подальшому Шпиків почергово належав магнатам Замойським, Конецпольським, Потоцьким. Останніми власниками Шпикова були шляхтичі Свейковські. Шпиків раніше мав значну єврейську громаду, в якій в 1900 році налічувалося 1875 осіб. Під час Прутського походу (1711) у Шпикові зупинявся російський цар Петро І, про що писав О. Пушкін в «Історії Петра».1760 р. подільським воєводою Леоном Свейковським в поселенні був побудований замок-палац.Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Шпиківської волості Брацлавського повіту Подільської губернії, мешкало 1950 осіб, налічувалось 394 дворових господарства, існували 2 православні церкви, 2 єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, 5 постоялих дворів, 3 постоялих будинки, 10 лавок, цегельний і миловарний заводи, відбувались базари через 2 тижні.

1892 існувало 586 дворових господарств, проживало 3987 мешканців.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4901 особи (2360 чоловічої статі та 2541 — жіночої), з яких 2895 — православної віри, 1875 — іудейської.

1905 року у містечку із передмістями Садки-Шпиківські існувало 726 дворових господарств, проживало 6041 мешканець, існували 2 православні церкви й 4 єврейські молитовні школи, двокласне сільське училище й церковно-приходська школа, волосне правління, міщанське правління, урядницький пункт, лікарня місцевого землевласника, цукроварний завод, цегельний завод й паровий млин, аптека, 2 аптечних склади, що два тижні по неділях відбувались ярмарки.

Село Торків, розміщене  за 69,1 км  від обласного центру м. Вінниця, та 13,4 км до адміністративного центру Громади,  засноване в 1562 році .

Територія  населеного пункту села Торків 453,9 га  , населення складає –725 осіб.

Назва села походить від тюркомовних племен торків, які в 11—13 століттях захищали південні рубежі Київської Русі.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Шпиківської волості Брацлавського повіту Подільської губернії мешкало 484 особи, налічувалось 86 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки й кінний млин.

1892 існувало 144 дворових господарств, проживало 753 мешканці.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 777 осіб (377 чоловічої статі та 400 — жіночої), з яких 684 — православної віри, 93 — римо-католицької.

1905 року у селі, що належало Н. П. Балашову, існувало 172 дворових господарства, проживало 475 мешканців, існувала православна церква, церковно-приходська школа й поштова станція.