Поради психолога, як підтримати сімʼї наших Захисників та Захисниць
1️. Не ставте зайвих питань
Якщо ви не достатньо близькі з родиною, не розпитуйте про деталі служби їхніх рідних. Такі питання можуть:
❌ Викликати додатковий сум, оскільки це нагадує про небезпеку близьких.
❌ Порушувати конфіденційність завдань і людей, які їх виконують.
2️. Не перекладайте власні переживання на близьких військових і не оцінюйте воєнну ситуацію
Люди, яким ви допомагаєте, знають, що відбувається у місцях служби їхніх рідних. Їм не потрібні чужі сльози чи надмірний жаль. Бережіть гідність ваших підопічних.
А оцінку ситуації на фронті довірте Генштабу.
3. Подбайте про безпеку родин, коли надаєте допомогу
Не публікуйте без попереднього дозволу будь-яку інформацію, яка може ідентифікувати людину:
❌ імена та прізвища;
❌ адреси, зокрема роботи та навчання;
❌ фото людей та будинків навколо;
❌ інформацію про службу їхніх близьких.
Так само обережно та гідно передавайте персональну інформацію своїм колегам.
4. Коли емоційно підтримуєте рідних військових, не кажіть «я тебе розумію», якщо самі не маєте близьких на фронті
Натомість спитайте: «Мені шкода, що це відбувається з тобою. Як я можу тебе підтримати?»
5. Слухайте, коли людина хоче говорити
Якщо ви як волонтер або волонтерка вирішили бути поряд з людиною, не обривайте її на півслова. Просто вислухайте людину. Проте не нав’язуйтеся, коли людина закрита до розмов.
6. Дослухайтеся до себе
Коли розумієте, що для вас забагато чужого болю, дайте собі час відновитися.
Беріть вихідні та повертайтеся до роботи з новими силами.
