28 квітня - День охорони праці
У міжнародний день охорони праці в Україні також відзначають День охорони праці (указ Президента України № 685/2006, виданий 18.08.2006). День охорони праці в Україні запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням в Україні.
Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на виконання Указу Президента України від 18.08.2006 року №685/2006 «Про День охорони праці» інформує роботодавців і працівників про вимоги законодавства з питань охорони праці в умовах воєнного стану та навчання працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, направлених на збереження життя та здоров’я під час виконання своїх професійних обов’язків.
Адже праця в умовах воєнного стану – це виклик для усього Українського народу , де з одного боку економічна стабільність і безцінна допомога нашій армії , Збройним силам України , а з іншого – життя громадянина .
Наше сьогодення – це повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України , де виробництво , промисловість і працівники – стоять міцною лінією оборони , стикаючись з величезною кількістю ризиків та небезпечних втрат.
Усвідомлюючи критичну необхідність держави у якнайшвидшому відновленні виробничого потенціалу промислових підприємств, збереженні робочих місць, сплаті податків, внесків і інших обов’язкових платежів та необхідність реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, запропоновано простий і дієвий алгоритм для допуску працівників до самостійної роботи.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну питання безпеки праці набуло нового значення. Тисячі підприємств продовжують функціонувати, незважаючи на додаткові щоденні ризики та випробування. Організувати охорону праці в умовах воєнного стану — надскладне завдання, до виконання якого потрібно підготуватися належним чином.
Рекомендації для роботодавців щодо забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які функціонують та надають соціальні послуги в умовах воєнних (бойових) дій.
З метою забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання соціальної сфери і торгівлі та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків з працівниками під час виробничої діяльності суб’єктів, у тому числі державної форми власності, що забезпечують та надають соціальні послуги в умовах воєнного стану в Україні, а також для створення належних умов ефективного функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи
1. Керівникам суб’єктів господарювання, установ, організацій державної
форми власності, що на період дії воєнного стану дозволили працівникам
виконання посадових обов’язків за межами адміністративної будівлі, а також роботодавцям, що не здійснюють та не планують найближчим часом виконання роботи у межах підприємства, негайно (або за можливості) забезпечити відключення газовикористовувального обладнання, усіх електричних, нагрівальних та інших приладів, устаткування та обладнання, не задіяного у забезпеченні функціонування підприємства, охоронних та інших функцій у сфері безпеки, що може створювати певний ризик у період дії воєнного стану.
2. Суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу
На період воєнного стану необхідно забезпечити відключення газовикористовувального обладнання, а також зовнішньої та внутрішньої реклами, вивісок, екранів, табло, моніторів, підсвічування вікон та інших ілюмінацій, що не використовуються у технологічному процесі виробництва, охорони та інших функцій у сфері безпеки.
3. У зв’язку з функціонуванням в умовах воєнного стану державних установ, а також закладів з надання соціальних послуг, у тому числі у містах (або районах).
керівникам закладів забезпечити безпеку працівників та відвідувачів шляхом утримання вільними евакуаційних шляхів і виходів з будівель, де знаходяться і працюють люди, а також організувати інформування щодо дій персоналу у разі створення небезпек та загроз для життя та здоров’я людей.
4. Розробити плани евакуації для працівників та відвідувачів до бомбосховищ у разі оголошення повітряної тривоги, артилерійських обстрілів і
бомбардування, а також дії персоналу перед початком та під час проведення
бойових дій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих та відвідувачів.
5. Працівникам, які виконують роботу у межах адміністративної будівлі підприємства чи установи, організувати і провести, у тому числі, в онлайн режимі, позаплановий інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі аварії та/або оголошення повітряної тривоги.
6. З метою запобігання травмування працівників на робочих місцях забезпечити закріплення рухомих елементів меблі, стелажів та інших предметів, що створюють ризик виникнення нещасних випадків під час бойових дій.
7. Доставка кореспонденції, майна, речей, товарів тощо до місць призначення (безпосередньо постачальником та/або продавцем), потрібно здійснювати відповідно до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені працівники.
8. Перед відновленням функціонування установ, організацій, закладів та
суб’єктів господарювання, які розташовані у межах, де проводились бойові дії, обов’язково перевірити відповідність вимогам безпеки електричного та газовикористовувального обладнання, електромереж, відсутність на робочих місцях пошкоджень вікон, скляних дверей, стелажів, елементів меблів та наявність підозрілих предметів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам.
Рекомендації для роботодавців щодо організації виконання робіт підвищеної небезпеки під час воєнних (бойових) дій.
Під час виконання робіт з небезпечними та шкідливими виробничими чинники, або робіт, пов’язаних з підвищеним виробничим ризиком, нормативноправовими актами з охорони праці передбачено вжиття організаційно-технічних заходів щодо безпеки праці.
Роботи підвищеної небезпеки стосовно їх організації поділяються на такі, що виконуються: за нарядом-допуском, за розпорядженням та в порядку поточної експлуатації.
Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт підвищеної небезпеки, є:
затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт; оформлення робіт нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації;
підготовка робочих місць;
допуск до роботи; нагляд під час виконання робіт;
переведення на інше робоче місце;
оформлення перерв в роботі та її закінчення.
Нормативно-правові акти з охорони праці, що застосовуються у більшості сфер економіки, передбачають такі положення.
У виняткових випадках короткочасні роботи, що не терплять зволікань, з усунення несправностей устаткування, які можуть призвести до аварії, допускається виконувати без наряду - за розпорядженням.
У разі виникнення аварій зварювальні та інші вогневі роботи дозволяється виконувати без оформлення наряду, але обов'язково під безпосереднім наглядом керівника підрозділу або за його вказівкою під наглядом іншого відповідального інженерно-технічного працівника цього підрозділу.
У разі виникнення необхідності ліквідації/локалізації аварії на території підприємства (об’єкта), що можуть призвести до негайної та/або потенційної загрози для життя та здоров’я людей, які виникли внаслідок воєнних (бойових) дій, роботи з ліквідації аварій дозволяється виконувати без оформлення нарядудопуску на виконання робіт підвищеної небезпеки тільки до моменту усунення прямої загрози життю людей і руйнування обладнання.
Порядок взаємодії та дій персоналу під час ліквідації аварії регламентовано оперативною частиною Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій підприємств.
Зважаючи на зазначене, виконання робіт під час воєнних (бойових) дій можуть бути прирівняні до робіт в аварійних ситуаціях, виконання яких в таких умовах не потребує застосування організаційних заходів. Це можна віднести до прийнятного ризику, так як вони виконуються за розробленими планами ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС). Такі роботи дозволяється виконувати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого впливу шкідливих і небезпечних факторів.
Ці заходи – це комплекс рішень, спрямованих на забезпечення захисту працівників від небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання в особливий період
Також на кожному підприємстві повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС).
Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.
Перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, для яких розробляється ПЛАС, визначається і затверджується власником (керівником) підприємства.
ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.
Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:
збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;
поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;
координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.
Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (далі - ВК).
У ПЛАС повинно бути визначене місце розташування штабу, в т.ч. резервне. У ПЛАС повинні бути визначені посадові особи, які виконують функції ВК. На підприємстві повинен бути розроблений порядок на планові або позапланові відключення засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, відмова яких може призвести до зупинення виробничого процесу з важкими економічними наслідками, блокування випуску продукції, шкідливого впливу на 3 навколишнє середовище, а також до порушення вимог чинних нормативноправових актів.
Це стосується як мирного часу так і воєнного стану.
Аналіз небезпеки підприємства (об'єкта) проводиться на основі докладного розгляду його стану згідно з вимогами нормативної документації, рекомендацій довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на ньому та аналогічних підприємствах (об'єктах).
Під час аналізу небезпеки підприємства (об'єкта) потрібно визначити всі можливі аварійні ситуації і аварії, в тому числі й малоймовірні, з катастрофічними наслідками, які можуть виникати на підприємстві, розглянути сценарії їхнього розвитку і оцінити наслідки.
Виявлення можливостей і умов виникнення аварій має виконуватись на основі аналізу особливостей роботи як окремого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їх групи (технологічних блоків), а також з урахуванням небезпечних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві.
Для виявлених потенційно небезпечних об'єктів потрібно прогнозувати сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек. Сценарій має починатися з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю й виникнення аварії.
При цьому слід враховувати параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, які можливі при настанні й розвитку аварії.