Дискримінація за віком на ринку праці
Дискримінація за віком на ринку праці
-
Дискримінація за віком (ейджизм) на ринку праці набула такого поширення, що за масштабами наближається до гендерної нерівності.
У законах прописана норма про покарання за вікову дискримінацію, але це суто «благий намір», який практично не виконується. У багатьох вакансіях є обмеження за віком, іноді виправдане бізнес-процесом у компанії, наприклад багатогодинною роботою «на ногах». Але часто без пояснень і виправдань.
Літні працівники часто постають перед труднощами в галузі праці та занять через забобони щодо їхньої спроможності та готовності навчатися, тенденцію нехтування їхнім досвідом та тиск ринку, спрямований на наймання молодих працівників, зайнятість яких часто коштує дешевше.
Молоді працівники віком до 25 років також можуть піддаватися дискримінації.
Ст. 22 Кодексу законів про працю України, встановлює, що забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади та/або до суду.
За матеріалами Кодекс законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text