Контроль за хворобами озимих культур навесні
Рослини озимих культур закінчили перезимівлю та відновили вегетацію. Для визначення їх фітосанітарного стану необхідно провести обстеження для визначення наявності та рівня розвитку хвороб зернових культур та ріпаку.
В процесі обстеження посівів озимої пшениці можуть виявитися ознаки наступних хвороб:
-
Кореневі гнилі. Кореневі гнилі розвиваються протягом усієї вегетації, тому їх треба обліковувати кілька разів. Відразу, як тільки поля звільняться від снігового покрову, обов’язково проводять обстеження.
-
Борошниста роса. У сильно уражених рослин послаблюється кущення. Посіви озимої пшениці ранніх строків сівби уражуються сильніше, ніж оптимальних. При внесенні мінеральних добрив з підвищеними дозами калію і фосфору хвороба розвивається слабше, а за надмірної кількості азоту – посилюється.
-
Септоріоз. Одна з найбільш поширених хвороб, яка вражає всі надземні органи рослини. На листках з’являються подовжені плями жовтого або коричневого відтінків, довжина яких досягає 1 сантиметру, далі плями з’єднуються між собою, що призводить за повного висихання листка. Особливо інтенсивно хвороба розвивається за умов частих опадів, температур на рівні +20-25°С, помірного вітру, короткого періоду освітлення, занадто ранніх строків посіву та надмірного внесення азотних добрив.
-
Снігова пліснява. Інтенсивному ураженню посівів озимих зернових культур сприяють випадання снігу на непромерзлий ґрунт, висота снігового покриву та його тривалість, а також утворення льодової кірки
На посівах озимого ріпаку необхідно звернути увагу на можливу наявність таких хвороб рослин:
-
Склеротиніоз (біла гниль) ріпаку. Головною умовою для появи цієї хвороби є підвищена вологість ґрунту у поєднанні з невисокою температурою повітря.
-
Пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Для розвитку пероноспорозу необхідна волога та відносно тепла (близько +20°C) погода. Збудник пероноспорозу вражає всі рослини родини Капустяних, тож часто ця хвороба переходить на ріпак від суріпиці звичайної.
-
Фомоз ріпаку з'являється у посівах при частому вирощуванні культури на одних і тих самих площах. Сприятливими умовами для появи хвороби є висока вологість, температура повітря +21°...+25°C, наявність рослинних решток на полі та рослин з механічним ушкодженням.
-
Борошниста роса ріпаку особливо шкодочинна у теплі, посушливі роки. Насамперед хвороба вражає рослини ослаблені тривалою посухою. Гриб-збудник хвороби зберігається протягом декількох років на пожнивних рештках уражених рослин.
-
Чорна плямистість, або альтернаріоз найчастіше вражає ріпак після відновлення вегетації. Збудник хвороби зберігається на рослинних рештках та насінні будь-яких рослин з родини Капустяних (у тому числі й бур'янів).
Під час обстеження слід звернути увагу на ступінь розвитку та поширення хвороб. В разі виявлення значного рівня загрози посівам їх необхідно обробити рекомендованими фунгіцидами. Оптимальна температура для фунгіцидів зазвичай становить від +12°С до +20°С. Деякими контактними препаратами можна працювати від +5°С, а системними – тільки понад +10+12°С. За низької температури менше +10°С градусів рекомендовано застосовувати обробку фунгіцидами з д.р. карбендазим із класу бензимідазолів (мінімальна температура застосування від 5°С). За середньодобової температури понад +10°С рекомендується застосовувати фунгіциди з системною дією. Залежно від хвороби та її ступеня розвитку рекомендується використовувати лікувальні препарати, що містять триазоли й імідазоли: протіоконазол, пропіконазол, епоксиконазол, метконазол, прохлораз та їх комбінації. У будь-якому випадку при застосуванні фунгіцидів слід користуватись регламентами, які вказані у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та інструкціями для використання, що супроводжують пестициди.
Інтегрована система захисту рослин передбачає не тільки використання пестицидів, але й комплекс інших робіт, а саме: максимально можливе очищення поля від залишків попереднього врожаю; дотримання сівозміни та правильної агротехніки, дотримання норм висіву культури (недопущення загущення посіву), підбір стійких сортів, контроль бур'янів, внесення усіх необхідних видів добрив (не тільки азотних) та мікроелементів. Дані елементи технології необхідно планувати заздалегідь – ще під час збирання попередника, тоді рівень витрат на захист рослин буде суттєво нижчим.
